* * *
Она нисколько не грустит,
Она своё уж отгрустила,
Его и всех других простила.
Должно быть, Бог её простит.
Несправедлив был часто к ней,
И называл так редко милой.
Звезда над свежею могилой —
Сегодня чище и крупней.
* * *
Легко зовется пустотой,
Что спрятано от наших взглядов,
А нам везде проникнуть надо,
Таков характер наш крутой.
Но мы не видим под плитой,
Не видим, что за звездной шторой.
Нам не доступен мир, который
Мы называем пустотой.
* * *
Зачем ловить неуловимое?
Глуха гранитная стена.
Зачем делить неразделимое
И пудрить серого слона?
Все это — окружение странности,
Не от земного мудреца.
Неуловимое останется
Неразделенным до конца.
* * *
Только что солнце светило,
Неба лазурив виссон;
С запада прикатило
Темное колесо, —
Все перебутило,
Пыль подняло на дыбы,
С фронта ударило, с тыла,
Эти порывы грубы…
Тишь дарят каждой ветке,
Спит паутинка-нить…
Что там о человеке,
О женщине говорить?
* * *
Что сильнее — мрак иль свет?
Твердого ответа нет.
Но, а может мрак быть светом?
Тоже спор идет об этом.
* * *
Люблю журавлиную стаю
В высокой небесной красе.
Один из них не отстанет,
Но скорость убавят все.
Кричали-кричали и замерли
Их скрыл горизонт-медь...
А с ними и я за море
Согласен немедля лететь.
* * *
Ждали хорошей погоды,
Утренний плес был тих;
Планы свои у природы —
Не посвящает нас в них.
В полдень собрались тучи,
Молот громов вознесен...
Всесилен любой случай,
Закономерно все.
* * *
Всё куда-то мчаться,
Всё чего-то ждать;
Вот такой печатью
И отмечен я.
Годен и не годен,
Жить или не жить…
И не могут годы
Это изменить.
* * *
Зачем в такую непогоду
На берегу унылом стыть?
Вон как подбрасывает воду
И клонит до земли кусты.
По лесу гул и по распадкам,
И так идет за часом час.
Порою и кустам не сладко,
А что же говорить про нас?
* * *
И трава живет не просто так —
Только травоядных кормит…
Пусть зима расстелет простыни —
У травы живые корни.
И она знать чем-то движима,
Пустотой, отнюдь, не выстлана.
А растений разве ниже мы,
Чтобы прозябать бессмысленно?
ВОЛНА
Поднята ветром неуемным,
Она блестит как острый нож.
Не от безветрия же волны,
Их ветер порождает все ж.
Спешит — сама неукротимость
(По крайней... кажется так ей),
Травы подводной катит мимо
Пугая лодки рыбарей…
И ей покой, однако, соткан
За переметом летних ив, —
Там гасит бег ее осока —
Что окружила свой залив.
ВЕТЕР
Не вечен ветер,
Как все не вечно;
Листву сдул с веток,
Свой встретил вечер.
Темнеют своды,
Гул замер в улье,
Зеркальны воды,
И ветер умер.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
